Ефір без Суті

Хороша назва — «Суть речей». Хороша передача. Була. Допоки ЩОСЬ не вплинуло на її якість. На місцевій ФМ-ці виходить час від часу, і там гризуться (або миряться) обласні й міські політики та експерти.
Однак сьогодні ведення «Суті речей» (а не їх суть) мене, як людину, котра любить радіо, просто знервувало.
Я не буду писати, хто був у гостях (охочі потім почитають стенограму), бо хочу тут сказати свою думку як журналіст-радійник. Скажу тільки, що обидві сили не провладні. І не буду в передвиборчий час міркувати над тим, ЧОМУ ведуча віддавала більше ефірного часу тільки одному з них, чому питання звучали з метою дати можливість справити хороше враження на слухача саме одному гостю. Так, питання не тупі й наївні, як в ефірах з комуністами на Нацрадіо, але й не ті, котрих я зазвичай чекав від професійної ведучої, котру особисто поважаю як людину і журналіста.
Грамотний такий собі піар одного гостя з не дуже добре замаскованою претензією на об'єктивність.
Знаючи неписану істину, що журналіст — заручник редакційної політики (у більшості випадків), хотілося б вірити, що саме ця (у певній мірі об'єктивна) обставина зіпсувала колись якісний радійний продукт.