Віктор Павлюк: День Незалежності є святом українського духу
Коментар громадсько-політичного діяча, кандидата у народні депутати від партії «Наша Україна» Віктора ПАВЛЮКА для газети «Буковинське віче».
— Що для Вас День Незалежності і як Ви оцінюєте його сьогодні?
— Думаю, для кожного громадянина і національно свідомого українця це найбільше державне свято. Адже практично після втрати державності з часів Київської Русі багатомільйонний український народ більше тисячі років боровся за відновлення власної держави. Згадуючи цю велику, водночас і героїчну, і трагічну, і страдницьку історію, ми згадуємо сотні імен великих українців, які, незважаючи на час і умови, в котрих була Україна, пронесли споконвічний дух свободолюбства, волі і права жити у своїй державі.
Ця постійна боротьба українців за відновлення державності багато років закінчувалась трагічною поразкою: від Б.Хмельницького, І.Мазепи до Визвольних змагань початку (УНР, ЗУНР) та середини ХХ століття (ОУН-УПА, УГНВР). Постійні намагання нашого народу до відновлення державності супроводжувались агресією різних поневолювачів, а найжорстокішого, наймогутнішого удару по українському духу було завдано якраз у минулому столітті, коли Україна втратила від голодомору-геноциду (1919-1921 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр.), військової агресії часів Другої світової війни та політичних репресій більше 20-ти мільйонів наших найкращих співгромадян.
Тому День Незалежності є святом українського духу. Ми підтвердили право на свою державу в 1991 році рішенням Верховної ради України і результатом Всенародного референдуму.
Сьогодні, на початку ХХІ століття ми маємо Державу, про існування якої мріяли століттями, за право існування якої, сповідуючи гасло «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї!», віддали життя мільйони патріотів.
Нині Україна – відновлена держава, яка переживає процес національного відродження від постгеноцидного, посттоталітарного, посткомуністичного минулого. Хочеться, щоб ми швидше повернулися у європейську сім’ю народів, де демократія, добробут і безпека дають людям зразки комфортності, стандартів і якості життя.
Для цього ми всі і кожен зокрема маємо реальну можливість. Кожен день і щоразу на виборах ми не повинні забувати проголошену Великим Тарасом і славними кириломефодіївцями мрію бачити «Україну без пана і без холопа». Чи маємо ми таку Україну зараз, спостерігаючи за численними кортежами дорогих іномарок у супроводі міліцейських і приватних охоронців, озброєних, ніби у нас військові дії (чим не новітні феодали)? Чи маємо ми вільного громадянина, котрий, скажімо, як пересічний француз спостерігав цього року по телебаченню, як їхав нечисленний кортеж новообраного президента Франції Франсуа Олланда на інавгураційну церемонію, зупиняючись на перехрестях і пропускаючи жінок і дітей?
Чи ми – нащадки славного та вільного козацького роду, чи – холопи, котрі спостерігають і дають дорогу кортежам нинішніх можновладців? Чи про таку Україну мріяли? Україна без пана і без холопа. Ось наша національна ідея, проголошена понад 150 років тому, яка служить цивілізованій Європі понад століття.
Прес-служба СПС «Наша Україна»
— Що для Вас День Незалежності і як Ви оцінюєте його сьогодні?
— Думаю, для кожного громадянина і національно свідомого українця це найбільше державне свято. Адже практично після втрати державності з часів Київської Русі багатомільйонний український народ більше тисячі років боровся за відновлення власної держави. Згадуючи цю велику, водночас і героїчну, і трагічну, і страдницьку історію, ми згадуємо сотні імен великих українців, які, незважаючи на час і умови, в котрих була Україна, пронесли споконвічний дух свободолюбства, волі і права жити у своїй державі.
Ця постійна боротьба українців за відновлення державності багато років закінчувалась трагічною поразкою: від Б.Хмельницького, І.Мазепи до Визвольних змагань початку (УНР, ЗУНР) та середини ХХ століття (ОУН-УПА, УГНВР). Постійні намагання нашого народу до відновлення державності супроводжувались агресією різних поневолювачів, а найжорстокішого, наймогутнішого удару по українському духу було завдано якраз у минулому столітті, коли Україна втратила від голодомору-геноциду (1919-1921 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр.), військової агресії часів Другої світової війни та політичних репресій більше 20-ти мільйонів наших найкращих співгромадян.
Тому День Незалежності є святом українського духу. Ми підтвердили право на свою державу в 1991 році рішенням Верховної ради України і результатом Всенародного референдуму.
Сьогодні, на початку ХХІ століття ми маємо Державу, про існування якої мріяли століттями, за право існування якої, сповідуючи гасло «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї!», віддали життя мільйони патріотів.
Нині Україна – відновлена держава, яка переживає процес національного відродження від постгеноцидного, посттоталітарного, посткомуністичного минулого. Хочеться, щоб ми швидше повернулися у європейську сім’ю народів, де демократія, добробут і безпека дають людям зразки комфортності, стандартів і якості життя.
Для цього ми всі і кожен зокрема маємо реальну можливість. Кожен день і щоразу на виборах ми не повинні забувати проголошену Великим Тарасом і славними кириломефодіївцями мрію бачити «Україну без пана і без холопа». Чи маємо ми таку Україну зараз, спостерігаючи за численними кортежами дорогих іномарок у супроводі міліцейських і приватних охоронців, озброєних, ніби у нас військові дії (чим не новітні феодали)? Чи маємо ми вільного громадянина, котрий, скажімо, як пересічний француз спостерігав цього року по телебаченню, як їхав нечисленний кортеж новообраного президента Франції Франсуа Олланда на інавгураційну церемонію, зупиняючись на перехрестях і пропускаючи жінок і дітей?
Чи ми – нащадки славного та вільного козацького роду, чи – холопи, котрі спостерігають і дають дорогу кортежам нинішніх можновладців? Чи про таку Україну мріяли? Україна без пана і без холопа. Ось наша національна ідея, проголошена понад 150 років тому, яка служить цивілізованій Європі понад століття.
Прес-служба СПС «Наша Україна»
0 коментарів