Філологічно "особливі" люди. (Аби не писати некоректне "добровільні філологічні інваліди")
Існують люди, які добровільно записують себе до рядів неповноцінних. Це — ФІЛОЛОГІЧНО неповноцінні і при цьому ПУБЛІЧНІ люди (мовчу про політиків) — величезна кількість викладачів-юристів, економістів...
Може студентам тому важко, що вони чують не рідну мову, а просто НАБІР ЗНАЙОМИХ ЗВУКІВ?!
Калькування не тільки російських наукових праць, а й РОСІЙСЬКИХ МОВНИХ ЗВОРОТІВ зводять всю наукову діяльність таких людей до пропагування тільки однієї «концепції» — АБСУРДИЗМУ.
Якщо сховати неймовірне обурення і скептицизм, відкинути 80% сміття з лекційних промов, нелогічних, просто смішних формулювань, то можна зрозуміти, до прикладу, навіть егалітарну концепцію, головне завдання феноменології або актуальність вчення про суб"єктивні права. АЛЕ.
НІКОМУ В ГОЛОВУ НЕ ПРИХОДИТЬ спростити промови, доповіді, лекції!!!
Математики, фізики, хіміки скорочують, виносять за дужки і т.д,і т.п...
А чому б гуманітаріям не подумати над спрощенням і ШЛІФУВАННЯМ мови, якою читається лекція, наприклад ??? Де сказано, що речення у науковій праці має починатися на початку і закінчуватися в кінці РОЗДІЛУ ??? Ви рахували коми в таких реченнях ??? Панове НЕФІЛОЛОГИ, ви знаєте, що таке ВІДМІНЮВАННЯ, ЗВЕРНЕННЯ, ПІДМЕТ, ПРИСУДОК ???
А може наукові роботи гуманітарії не спрощують тому, що, коли спростять, то не залишиться нічого, вартого уваги ??? Звісно, я перебільшую щодо вартого уваги, бо в стараннях сучасних вчених є досить цікаві речі, ідеї і нетрадиційні погляди. Але ж і викладати їх треба вже, зрештою, не за радянським звичаєм!!! Або за якимсь ще нездоровим і неповноцінним.
Особисто в мене склалося враження, що цвяхи забивають коліном замість молотка.
Може студентам тому важко, що вони чують не рідну мову, а просто НАБІР ЗНАЙОМИХ ЗВУКІВ?!
Калькування не тільки російських наукових праць, а й РОСІЙСЬКИХ МОВНИХ ЗВОРОТІВ зводять всю наукову діяльність таких людей до пропагування тільки однієї «концепції» — АБСУРДИЗМУ.
Якщо сховати неймовірне обурення і скептицизм, відкинути 80% сміття з лекційних промов, нелогічних, просто смішних формулювань, то можна зрозуміти, до прикладу, навіть егалітарну концепцію, головне завдання феноменології або актуальність вчення про суб"єктивні права. АЛЕ.
НІКОМУ В ГОЛОВУ НЕ ПРИХОДИТЬ спростити промови, доповіді, лекції!!!
Математики, фізики, хіміки скорочують, виносять за дужки і т.д,і т.п...
А чому б гуманітаріям не подумати над спрощенням і ШЛІФУВАННЯМ мови, якою читається лекція, наприклад ??? Де сказано, що речення у науковій праці має починатися на початку і закінчуватися в кінці РОЗДІЛУ ??? Ви рахували коми в таких реченнях ??? Панове НЕФІЛОЛОГИ, ви знаєте, що таке ВІДМІНЮВАННЯ, ЗВЕРНЕННЯ, ПІДМЕТ, ПРИСУДОК ???
А може наукові роботи гуманітарії не спрощують тому, що, коли спростять, то не залишиться нічого, вартого уваги ??? Звісно, я перебільшую щодо вартого уваги, бо в стараннях сучасних вчених є досить цікаві речі, ідеї і нетрадиційні погляди. Але ж і викладати їх треба вже, зрештою, не за радянським звичаєм!!! Або за якимсь ще нездоровим і неповноцінним.
Особисто в мене склалося враження, що цвяхи забивають коліном замість молотка.
9 коментарів
У відсутності структурного мислення.
А форми людської ці доробки не мають.
З усім іншим згодна.
Я вже навчилася з цим боротись. Сама для себе вдруге продумую почуте своїми словами. Це якщо лекція таки цікава і витрачати на це час має зміст. При цьому я підмічаю безліч помилок (філологічних). Якщо є ще й час і настрій, то навіть продумую варіанти виправлення тих помилок.
Якщо вже диктують, а не просто говорять, щось абсурдне, то я не можу мовчати. З мене вже навіть почали кепкувати: «Ану зачекай, хай Надя скаже, чи ти правильно говориш!» (до студента, що відповідає).
Водночас той, хто структурує думки, не завжди вміє викласти їх на папір. Або ж, коли читає стиль писання своїх колег, може й соромиться це робити доступно. Плюс — з українсько-російським перекладом проблеми. Ось і бере такий вчений монографію, виписує цитати (калькуючи безбожно), а найгірше, — вставляє у ці виписки купу власних «умовиводів». А студентській голові доводиться гратися в решето. Бо висіяти щось толкове інакше не виходить.
Та найбільше тут дістається не студентам. Страждає українська наука. Мало того, що юристів-теоретиків не чують влада і люди, а вони ще й говорити по-людськи не вміють. І вчитися не квапляться.
Очевидно, що без галузевого «термінологічного апарату» неможливо продукувати нові підходи й ідеї, впливаючи на розвиток суспільства. Але. Я — про те, що цей апарат (в юриспруденції — на 95 відсотків) безбожно калькований з російської (та там і суржику повно) і переплетений штучно. Люди елементарно не вміють писати короткими логічними реченнями.
«Тільки українська міліція, замість сказати просто і дохідливо: «копнув у коліно», коментуючи інцидент перед камерою, висловлюється так: «Даний громадянин шляхом застосування фізичної сили в район колінної чашечки наніс потерпілому травму...»»